Які штрафні санкції можливі за розміщення не достовірної реклами або такої яка вводить в оману?
Київстар отримав штраф 17,5 млн гривень за введення людей в оману
Таке показове рішення прийняв антимонопольний комітет України через рекламну кампанію “Київстар”, в якій було вказано ніби вона № 1 за швидкістю мобільного інтернету. АМКУ фактично заявив, що використовувати абсолютні маркетингові твердження на кшталт «№1», «найкращий», «найшвидший» без належних доказів ризиковано. У випадку з «Київстаром» штраф склав 17,5 млн грн за твердження про «№1 за швидкістю мобільного інтернету», яке Комітет визнав таким, що могло вводити споживачів в оману.
Рейтинг штрафів за оманливі твердження в рекламі
Якщо брати найбільші штрафи в Україні саме за рекламу або інформацію, що вводить в оману, рейтинг виглядає так:
1 місце - Київстар 17,5 млн грн. Слоган «№1 за швидкістю мобільного інтернету» без достатнього підтвердження.
2 місце - Lifecell біля 10,5 млн грн. Використання у рекламі тверджень про лідерство у мобільному інтернеті без належного підтвердження.
3 місце - Фармак 7,6 млн грн. Оманлива реклама препарату «Амізон», в якій йшлося, що «9 з 10 українців обирають саме «Амізон»
4 місце - Ідея Банк, близько 4 млн грн. Недостовірна реклама кредитних продуктів, один з них «Ідеальна 30», «щодня ідеальний кредит під повний 0%», що насправді було не так.
5 місце - Екофарм 3,2 млн грн. Реклама «Протефлазіду» із заявами щодо COVID - 19 без належного наукового підтвердження.
Цікаві сучасні тенденції щодо штрафів за оманливу рекламу
АМКУ у 2025 році суттєво активізував боротьбу з рекламою, що вводить в оману. Лише за один рік було прийнято 16 рішень у таких справах, а загальна сума штрафів становила 81,9 млн грн. Це без урахування рекордного штрафу «Київстару», який уже перевищив цю суму окремо.
Які твердження зараз найбільш ризиковані:
«№1 в Україні»;
«найкращий» або «найефективніший»;
«єдиний»;
«100% результат»;
«лідер ринку»;
«найнижча ціна»;
будь-які порівняння з конкурентами без незалежних доказів.
Для таких заяв компанія повинна мати об'єктивні, актуальні та належним чином підтверджені докази, інакше їх можуть визнати недостовірною інформацією.
Хто контролює рекламу в Україні?
В Україні всю рекламу контролюють кілька державних органів залежно від виду порушення. Це визначено статтями 26–27 Закону України «Про рекламу».
Антимонопольний комітет України (АМКУ). Найбільші штрафи накладає саме він. Розглядає випадки, коли реклама:
вводить в оману;
містить неправдиві або не підтверджені твердження («№1», «лідер», «найкращий»);
є актом недобросовісної конкуренції.
Держпродспоживслужба. Контролює більшість порушень Закону «Про рекламу», пов'язаних із захистом прав споживачів. Може штрафувати за:
недобросовісну рекламу;
приховану рекламу;
порушення правил реклами алкоголю, тютюну, медичних виробів, БАДів тощо;
рекламу зі знижками без зазначення істотних умов;
відсутність обов'язкових попереджень.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Контролює рекламу на телебаченні, радіо та інших медіа. Може застосовувати санкції до мовників за порушення правил розміщення реклами.
Національний банк України. Контролює рекламу фінансових послуг банків та окремих фінансових установ у межах своїх повноважень.
АМКУ - найбільш небезпечний для великого бізнесу, адже може накладати штрафи в десятки й навіть сотні мільйонів гривень.
Основні нормативні акти, які регулюють достовірність реклами:
1. Закон України «Про рекламу». Це базовий закон, який регулює зміст і розміщення реклами. Він встановлює:
загальні вимоги до реклами;
що вважається недобросовісною рекламою;
правила реклами окремих товарів (лікарські засоби, алкоголь, азартні ігри тощо);
повноваження контролюючих органів;
види відповідальності та порядок накладення штрафів.
Саме за цим законом найчастіше працює Держпродспоживслужба.
2. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Це основний закон, за яким працює Антимонопольний комітет України (АМКУ). Найчастіше застосовуються:
стаття 15 - поширення інформації, що вводить в оману;
інші статті щодо неправомірного використання позначень, порівняльної реклами, дискредитації конкурентів тощо. Саме за цією статтею були штрафи для Київстар, Vodafone Україна, Фармак та десятків інших компаній.
3. Закон України «Про захист прав споживачів». Використовується тоді, коли реклама порушує права споживачів або містить неправдиву інформацію про товар чи послугу.
4. Закон України «Про медіа». Якщо реклама розміщується на телебаченні, радіо, в аудіовізуальних медіа, то можуть застосовуватися також положення цього закону. Контролює їх виконання відповідний регулятор у сфері медіа.
5. Спеціальні закони. Для окремих категорій реклами діють додаткові вимоги, наприклад:
Закон України «Про лікарські засоби»;
Закон України «Про систему громадського здоров'я» (щодо тютюнових виробів);
Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;
інші спеціальні нормативні акти.
Що стосується зовнішньої реклами
Якщо говорити про зовнішню рекламу ризики зазвичай виникають за такими напрямами:
Незаконний зміст реклами, відсутність обов'язкових попереджень, порушення спеціальних вимог до окремих категорій реклами. Регулюється Законом «Про рекламу».
Оманливі твердження («№1», «найкращий», «єдиний», «100% результат», «лідер ринку» без належного підтвердження). Регулюється Законом «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Мова. Мовою реклами в Україні є Українська мова, виключення це зареєстровані торговельні марки, назви сайтів, хештеги. Регулюється Законом «Про рекламу» і перевіряється Держпродспоживслужбою.
Важливо розуміти, що за достовірність рекламної інформації в Україні насамперед відповідає рекламодавець. Але оператор зовнішньої реклами також може бути притягнутий до відповідальності у випадках, прямо передбачених законодавством України, оскільки Закон «Про рекламу» встановлює окремі види відповідальності не лише для рекламодавців, а й для розповсюджувачів реклами.